скрыть меню

Потенційні ефекти антидепресантів щодо впливу на перебіг COVID‑19

страницы: 11-13

В умовах пандемії триває пошук ефективних засобів профілактики і лікування COVID-19. Нині отримано докази щодо потенційної здатності деяких антидепресантів полегшувати перебіг цієї серйозної хвороби. До вашої уваги представлено огляд статті J. C. Stingl «Antidepressant drug treatment protecting from COVID-19: one more piece in the repurposing puzzle», опублікованої у виданні BJPsych Open (2022; 8 (e20): 1–2), який містить дані про можливий позитивний вплив антидепресантів на перебіг COVID-19.

Під час першої хвилі пандемії коронавірусної хвороби 2019 (COVID-19) пацієнти з підтвердже­ними випадками в штаті Нью-Йорк становили приблизно 25 % загальної кількості захворілих у США. Як зазначають дослідники, пацієнти психіат­ричних лікарень, які перебувають на стаціонарному ­лікуванні, зазнають особливо високого ризику ­інфікування коронавірусом 2 (SARS-CoV-2), подібного до такого в гері­атричних будинках (Druss, 2020). Тож популяція пацієнтів із серйозними психічними захворюваннями може бути особ­ливо вразливою до цієї тяжкої ­інфекції, оскільки близько половини таких пацієнтів мають одне або декілька супутніх захворювань (New York State, Office for Mental Health, 2020). На думку дослідників, пацієнти з розладами шизо­френічного спектра теж мають підви­щений ризик смерті від COVID-19 (Nemani et al., 2021).

Зокрема, можливий позитивний вплив антидепресантів на пере­біг COVID-19 підтверджують дані ­нещодавнього дослі­дження in vitro, яке продемонструвало, що ­деякі з цих препаратів можуть перешкоджати ­проникненню SARS-CoV-2 до ­клітини завдяки інгібуванню ­системи кислої сфінго­мієлінази / церамідів, яка, ймовірно, необхідна для полегшення зв’язування вірусу з ангіо­тензинперетворювальним ферментом 2 (АПФ2) на поверхні клітин епітелію дихальних шляхів (Carpinteiro etal., 2020, 2021). Також є значна кількість ­публікацій, які свідчать на користь можливих противірусних властивостей антидепресантів, зокрема СІЗЗС. Власне, вчені припускають, що анти­депресанти можуть чинити позитивний вплив на пере­біг COVID-19 і потенційно бути ефективними проти ­інфекції SARS-CoV-2 (Costa et al., 2020; Pashaei, 2021).

C. L. Clelland et al. (2021) проаналізували вплив антиде­пресантів та інших ліків на ризик зараження ­SARS-CoV-2 у психіатричних пацієнтів в умовах стаціонару та ­виявили потенційний захисний ефект деяких психотропних речовин. Як відомо, ретроспективне когортне дослідження проводили на базі великої лікарні в Нью-Йорку. Автори зазначають, що ймовірність зараження вірусом була приблизно однаковою в усьому закладі, а більшість пацієнтів приймали антидепресанти. У ретроспективному когортному дослідженні аналізували дані щодо ­приймання анти­депресантів та перебігу COVID-19 у 165 осіб, які пере­бували на стаціонарному лікуванні із січня до ­липня 2020 року. Для моделювання основних наслідків вживання згаданих лікарських засобів дослідники використали логістичну регресію.

Отримані результати засвідчили значущий захисний вплив антидепресантів у пацієнтів із COVID-19 (відношення шансів [ВШ] 0,33; 95 % довірчий інтервал [ДІ] 0,15–0,70, скориговане значення p < 0,05). Аналіз за окремими класами антидепресантів підтвердив, що цей захисний ефект був притаманний СІЗЗС, інгібіторам зворотного захоплення серотоніну та норадреналіну (СІЗЗСН), антагоністам та інгібіторам зворотного захоплення серо­тоніну (SARI). Зокрема, було продемонстровано зв’язок між вживанням флуоксетину й тразодону та меншим ризиком інфікування (p = 0,023 і p = 0,001 відповідно).

На думку авторів дослідження, антидепресанти можуть стати важливим засобом у боротьбі з COVID-19. Особ­ливу цінність цей висновок може мати для організації ліку­вання в умовах стаціонару, де є підвищений ризик виникнення стійких до вакцин штамів вірусу (Clelland etal., 2021). Обсяг даних про потенційну ефективність антидепресантів щодо зменшення ризику інфікування SARS-CoV-2 та полегшення перебігу COVID-19 зростає.

Вплив на перебіг COVID-19

вгору

Ще на початку 2020 р. було проведено кілька обсер­ваційних досліджень, у яких вивчали потенційний вплив психофармакологічних засобів, як-от ­антипсихотики та анти­депресанти, на перебіг і тяжкість наслідків COVID-19. Власне, для антипсихотиків, як зазаначають дослідники, хоча й передбачається, що вони можуть мати сприятливий вплив, натепер не ­доведено істотної ­користі щодо полегшення ­наслідків COVID-19 (Muric et al., 2020; Hoertel et al., 2021).

З іншого боку, у двох масштабних обсерваційних ­дослідженнях, проведених у Франції та Іспанії, було продемонстровано значущий і позитивний зв’язок застосування антидепресантів і зниження ризику інтубації або смерті у пацієнтів, госпіталізованих із COVID-19 (Hoertel et al., 2021; Diez-Quevedo et al., 2021; Oskotsky et al., 2021).

Отримані дані переконливо підтверджують обнадій­ливі ­висновки клінічних досліджень ­ефективності селектив­ного інгібітора зворотного захоплення серо­тоніну (­СІЗЗС) флувоксаміну в США. ­Так, невелике рандо­мізоване контрольоване плацебо дослідження виявило значущий вплив препарату: серед пацієнтів, інфікованих SARS-CoV-2, які впродовж 15 днів при­ймали ­флувоксамін, не фігурувало клінічних випадків погіршення стану (0/80), тоді як у групі застосування плацебо ­частота таких випадків становила 8,3 % (6/72). Крім того, використання флуво­ксаміну сприяло поліпшенню показників частоти ­дихання та значущому зниженню ­частоти повторної госпіталі­зації (Lenze et al., 2020).

Проспективне когортне дослідження ефективності флувоксаміну також засвідчило профілактичний ефект препарату, який запобігав погіршенню стану в пацієнтів із COVID-19 (Seftel and Boulware, 2021).

Зокрема, дані масштабного рандомізованого багато­центрового контро­льованого плацебо дослідження TOGETHER ­підтвердили значущу користь флувокса­міну в 1 тис. 472 ­пацієнтів із COVID-19 щодо запобігання тяжким ускладненням (Reis et al., 2021). В іншому відкритому клінічному дослі­дженні за участю 51 пацієнта відділення інтенсивної тера­пії лікування флувоксаміном сприяло зниженню смертності на 42 % порівняно з контрольною групою.

Захисний ефект проти інфікування

вгору

Дані, отримані C. L. Clelland et al. (2021), вперше демонструють захисний ефект антидепресантів також щодо інфікування SARS-CoV-2. За період першої хвилі пандемії в Нью-Йорку понад 50 % пацієнтів психіатричної лікарні, де проводили дослідження, були інфіковані. ­Ретроспективно аналізуючи медичні карти, автори виявили значно нижчі показники ВШ щодо ризику інфі­кування у пацієнтів, які приймали антидепресанти, ­порівняно з іншими психіатричними препаратами. ­Власне, потенційний захисний ефект був продемонстрований для всіх класів антидепресантів. За даними ­аналізу підгруп, ризик інфікування SARS-CoV-2 ­особ­ливо ефек­тивно знижувався у пацієнтів, які отримували СІЗЗС, СІЗЗСН або SARI. Оскільки це був ретроспективний аналіз, дані щодо результатів у пацієнтів, які були інфіко­вані SARS-CoV-2, не перевіряли.

Отримані результати щодо менш тяжкого перебігу COVID-19 та нижчого ризику зараження підтверджують гіпотезу про потенційну противірусну захисну дію ­антидепресантів, проаналізованих у дослідженні. Ця гіпотеза була висунута на підставі результатів аналізів in vitro, які свідчать, що противірусні властивості ­антидепресантів ­можуть бути зумовлені різними механізмами їх дії.

Як зазначалося, антидепресанти взаємодіють із системою кислої сфінгомієлінази / церамідів, яка, ­ймовірно, необхідна для полегшення зв’язування SARS-CoV-2 із АПФ2. Отже, у такий спосіб може відбуватися процес перешкоджання проникненню вірусу до клітини організму хазяїна (Hoertel et al., 2021; Kornhuber et al., 2021; Marin-Corral et al., 2021).

Крім антидепресантів, як зауважують дослідники, ­деякі інші лікарські засоби також здатні інгібувати кислу сфінго­мієліназу. Останні дані спостережень інсценують зниження ймовірності інтубації або смерті у пацієнтів, інфікованих COVID-19, які отримують лікування будь-яким із таких препаратів (Hoertel et al., 2021).

Завдяки зниженню рівнів прозапальних цитокінів, ­зокрема інтерлейкіну (ІЛ-)6, ІЛ-10, фактора некрозу пухлин (ФНП-)α і C–C мотиву хемокінового ліганда 2, або через активацію рецептора σ-1, антидепресанти можуть мати потенційну протизапальну дію (Ishima et al., 2014; Rosen et al., 2019; Kohler et al., 2018; Roumestan et al., 2007). На думку дослідників, СІЗЗС також можуть зменшувати активність тромбоцитів через зниження ­рівня ­серотоніну в цих клітинах. Такий ефект може чинити позитивнй вплив на перебіг COVID-19 і запобігати ­розвитку серотонінового синдрому, який виникає у деяких із цих пацієнтів (Sukhatme et al., 2021).

Окрім ­фармакологічних властивостей ­антидепресантів, певну роль також може відігравати те, що особи з ­депресією, як правило, уникають соціальних контактів. Так, під час пандемії спричинена депресією ­ізо­ляція могла теж запобігати впливу ­вірусу SARS-CoV-2 та захворюванню на COVID-19. Хоча у дослідженні C. L. Clelland etal. (2021) не виявлено різниці щодо статусу ­інфікування SARS-CoV-2 між пацієнтами із симптомами манії та депресії, проте, таке припущення видається малоймо­вірним.

Висновки

вгору

За наявності значущих доказів ­зв’язку ­вживання антидепресантів із кращими результатами у ­пацієнтів із тяжким перебігом лабораторно підтвердженого COVID-19, дані дослідження C. L. Clelland etal. (2021) акцентують на потенційно недооціненому захисному ефекті анти­депресантів (як-от СІЗЗС флуоксетин або SARI тразодон) проти інфекції SARS-CoV-2 в осіб, які отримують терапію з приводу депресії та/або інших психічних розладів. Цей факт заслуговує на особливо увагу, адже лікування антидепресантами поширене ­серед значної ­частини населення.

Автори вважають, що таке недооцінення може бути ­зумовлене включенням до епідеміологічних ­досліджень даних щодо тяжких випадків COVID-19 (з інфек­цією, підтвердженою лабораторним тестуванням). На їхню думку, разом із попередніми доказами, дані ­цього дослідження свідчать про переваги ­використання таких антидепресантів, як СІЗЗС флуоксетин або SARI тра­зодон, для потенційного запобігання інфікуванню SARS-CoV-2 та полегшення перебігу COVID-19.

Підготувала Наталія Купко

Наш журнал
в соцсетях:

Выпуски за 2022 Год

Содержание выпуска 7-8 (136), 2022

  1. Ю.А. Крамар

  2. Р. І. Ісаков

  3. Н.П. Волошина, І.В. Богданова, І.К. Волошин-Гапонов, С.В. Федосєєв, Л.П. Терещенко, Т.В. Богданова

Содержание выпуска 1 (132), 2022

  1. Ю. А. Бабкіна

  2. А. Є. Дубенко, В. І. Коростій, М. В. Набока, Г. І. Селюков

  3. І. І. Марценковська

  4. Т. О. Зайцева, О. А. Борисенко

  5. О. Аврамчук

  6. А. Сальнікова

Выпуски текущего года

Содержание выпуска 1, 2024

  1. І. М. Карабань, І. Б. Пепеніна, Н. В. Карасевич, М. А. Ходаковська, Н. О. Мельник, С.А. Крижановський

  2. А. В. Демченко, Дж. Н. Аравіцька

  3. Л. М. Єна, О. Г. Гаркавенко,